Визначення батьківства – це важливий юридичний процес, який встановлює факт кровного споріднення між батьком і дитиною.

Коли батько помер, процес вимагає врахування низки правових нюансів. Сімейний кодекс України (далі – Кодекс) передбачає можливість вcтановлення батьківства у судовому порядку, якщо батьки не перебували в офіційному шлюбі.

Відповідно до статті 130 Кодексу у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Суд приймає заяву про встановлення факту батьківства, лише якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. А саме, якщо запис про батька дитини провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Чинним законодавством не встановлена позовна давність для цієї категорії справ. Там чином, подати заяву до суду можливо у будь-який час.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 Кодексу:

 - матір’ю;

- опікуном;

- піклувальником дитини;

- особою, яка утримує та виховує дитину;

- самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно зі статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено:

- який факт заявник просить встановити та з якою метою;

- причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

- докази, що підтверджують факт.

Такими доказами можуть бути:

- ДНК-експертиза (якщо можливо отримати генетичний матеріал батька);

- показання свідків, листування, спільні фото, інші докази, що підтверджують намір чоловіка бути батьком.

Інформація станом на 06.03.2025

Міністерство юстиції України